20 років тому медичні кола Америки були шоковані тихим шоком, дослідження підтвердили успішне використання перекису водню H2O2 всередині організму для лікування захворювань мозку.

Так, так, саме той дешевий і загальнодоступний перекис, який використовують для лікування ран у наших бідних лікарнях і лікарнях. Якими вони колись чистили зуби до блискучої білизни, а блондинки знебарвлювали волосся, вартість пляшки (50 мл) якої в аптеці досі дорівнює ціні квитка на трамвай.

Але поступово пристрасті вщухли, і в майбутньому стрімкий розвиток антибіотиків майже повністю підірвав інтерес медичної індустрії до простого і дешевого препарату H2O2, який не має жодного значення.

Ідея насичення киснем

У 90-х роках було встановлено, що ракові пухлини швидко розвиваються лише в анаеробному (без кисню) середовищі, коли тканини тіла зазнають кисневої нестачі (гіпоксії). Відомий німецький біохімік Отто Варбург отримав Нобелівську премію за дослідження взаємозв’язку між киснем і раком. Він дійшов висновку, що пухлини частіше з’являються в ділянках тіла, які погано забезпечені киснем, і що нормальні клітини фактично перетворюються на злоякісні клітини через нестачу кисню. Виникла дорога ідея «насичення киснем» — насичення тканин тіла киснем.

У 1998 році американський лікар Фарр зробив таке відкриття: найкраще насичення тканинами киснем відбувається шляхом введення в кров… Перекис водню! При внутрішньовенному введенні H2O2 спричиняє підвищення швидкості метаболічних процесів у 2–3 рази!

Перекис водню — це прозора, безсмакова, без запаху рідина. Перекис водню також називають пергідролом, гідроперитом, гіпероном, лаперолом… H2O2 — це кисневмістний препарат, відкритий французьким хіміком Л.Ж. Тенаром у 1818 році, який назвав його «окисленою водою». Перекис водню — це потужний антисептик, широко використовується у всьому світі як зовнішній дезінфікуючий та гемостатичний засіб.

Відкриття терапевтичних властивостей перекису водню

Батьком домашнього використання перекису водню H2O2 був професор Іван Павлович Неумивакін, якого називають особою 2002 року. Він розпочав дослідження H2O2 ще у 1966 році, працюючи в закритому Дослідницькому інституті біомедичних проблем із медичною підтримкою космічних польотів. Його стаття в «Healthy Lifestyle Bulletin» (Healthy Lifestyle No5,209, 2002) була схожа на вибухову бомбу. Редакція газети отримала шквал листів і дзвінків від вдячних читачів здорового способу життя, які вже одужали, перебуваючи у майже безнадійному стані.

Наразі написано понад 6000 статей про внутрішнє використання H2O2, який революціонізує медицину. Які захворювання можна лікувати перекисом водню H2O2? Судинні захворювання мозку, хвороба Альцгеймера, серцево-судинні захворювання, стенокардія, астма, емфізема, лейкемія, лишайник, діабет, склероз, ревматоїдний артрит, хвороба Паркінсона, мігрень, рак і навіть СНІД…

Наш організм постійно атакують віруси та мікроби. Роль вбивць виконують антитіла лейкоцити та гранулоцити: навколо «непроханих гостей» вони виробляють агресивний окисник H2O2 з води та атмосферного кисню. H2O2 взаємодіє з ферментом крові людини каталазою, а потім перетворюється на атомарний кисень, який руйнує, старіє навколишні тканини і знищує все патологічне, чужорідне в організмі, нормалізує окисні процеси та стимулює імунну систему. Атомний кисень також окислює жири, що затримуються на стінках артерій, запобігаючи атеросклерозу.

Відновлення та зміцнення транспортного конвеєра (крові та лімфи), захисних і підтримуючих функцій організму, тобто очищення шлаку організму, сприяє вилікуванню майже будь-яких хвороб.

Парадокси кисню

Парадокс останнього поверху: у промисловому місті смог накопичується в низинних районах. Здається, чим вище підлога, тим чистіше повітря! Зовсім ні. За спостереженнями пожежників: чим вище поверх, тим нижче дим поширюється по квартирі. З щоденників швидкої допомоги та районних терапевтів: На один виклик пацієнта з першого поверху припадає до 10 дзвінків з останнього. Як у величезному димарі багатоповерхової будівлі, наповненій сотнями опалювальних пристроїв, створюється потужний протяг, теплий застоялий стовп вихлопного повітря виходить у вікна верхніх поверхів. Разом із кухонними та туалетними газами, тютюновим димом і диханням пацієнтів з усього входу. А смог — шкідливі підвіски. Ні вентиляція, ні ліфтові колодязі, ні надщільні двері не окрім парів і ароматів знизу. Трохи відкривши двері квартири на першому поверсі, ми за допомогою тонкої смужки паперу переконаємося, що повітря виходить з квартири. І на останньому він заходить у квартиру. У будь-який мороз вікна верхніх поверхів широко відкриті, але свіжий кисень з вулиці не потрапляє в кімнати, такою є закон вертикальної труби — закон природи. Отже, перші поверхи — це кисневе піддувало, а останні — це вихлопна труба.

Точно такий самий ефект спостерігається навіть в одній кімнаті: під стелею накопичуються затхле повітря та дим, таке трапляється і в панельних будинках, і в елітних домах. Згадаймо підлоги в старих сільських хатах: спати на підлозі холодно, а під стелею задушливо. З давніх часів будували церкви, королівські покої, королівські замки з високими склепіннями. Усі громадські простори — залізничні вокзали, театри, клуби, ресторани, школи, клініки — повинні прагнути до ідеалу здоров’я — на поверх нижче і на стеля вище. Архітектори майбутнього: не з’єднуйте квартири зі спільною повітряною колоною, ліфти та сходи лише поза хмарочосом, кожна квартира має власну вентиляцію.

А в чому парадокс довго живучих горців, які живуть на висоті до 3000 метрів над рівнем моря? Високо в горах повітря розріджене, дихати важче. Чому організм найчастіше стикається з нестачею кисню, що призводить до раку і скорочення життя, не в горах, а у великих промислових центрах — мегаполісах, розташованих нижче? Варена, консервована їжа! У ньому немає кисню, і для його обробки/спалювання організм повинен доставляти більше кисню через легені та шкіру, що призводить до збіднення крові та тканин. Гірські жителі, навпаки, часто їдять сирі фрукти, овочі, горіхи, п’ють сиру джерельну воду, і консервована цивілізація менш схильна до них дістатися. А в горах важко дістати дрова — треба економити.

«Нормальне життя неможливе без ритмічного горіння і окислення», — казав великий майстер медицини Залманов. Організм — це безперервний процес спалювання, спалювання їжі та відходів, що неможливо без кисню. Але виявилося, що левова частка кисню йде на травлення їжі, і для організму набагато важливіше отримувати кисень через їжу та воду, ніж через легені. Чи важче дихати? Але гірський пастух має потужні легкі та міцні м’язи, які не використовуються для комфорту.

Вода, збагачена киснем

Отже, перекис водню H2O2 потрібен для додаткового перекачування атомного кисню, якого організму завжди бракує. Особливо з гіподинамією, багатоповерховими будівлями, вареною їжею та кип’яченою водою. Захоплюючись вареною їжею, ми часто забуваємо просту істину: природа витратила мільйони років, щоб адаптувати наше тіло до грубої сирої їжі, і потрібно ще мільйони років, щоб відновити організм у вигляді консервів, пігулок і клізм. Замість того, щоб збагачувати їжу киснем у всіх можливих аспектах, ми винаходимо та вдосконалюємо нагрівальні пристрої, які видаляють кисень із їжі. А тіло вимагає: або сиру дику їжу, або варену, але! З кисневими добавками.

Професор Неумивакін радить приймати звичайні 3% H2O2 перорально, починаючи з 2-3 крапель на ложку води на порожній шлунок тричі на день. Додавайте по 1 краплі в ложку щодня (від залежності). На сьомий день на ложку води буде по 10 крапель. Отже, повний курс із 10 днів на порожній шлунок, 10 крапель 3 рази на день, перерва 2-3 дні.

Ці курси можна проходити все життя. Насправді ця пропозиція полягає в тому, щоб перенести H2O2 з ліків для болісних станів організму до групи щоденних кисневих харчових добавок, які використовуються як кисневі коктейлі. Протипоказань до прийому перекису водню H2O2 немає.

Ні в якому разі не слід приймати перекис водню на повний шлунок і не їсти нічого принаймні півгодини. Усі невдачі та погіршення здоров’я пов’язані з порушенням цього простого правила! Факт у тому, що якщо їжа є в шлунку, вона може реагувати з розчином перекису і дуже швидко окислюватися з виділенням токсинів.

Перекис водню H2O2 можна приймати «на око», без обладнання, інструментів і технологій, інструкцій і рецептів. Без довгих черг і спеціальних кімнат, без суворих режимів і незручних процедур.

Сьогодні «дешева пляшка» з потужним медичним апаратом вступила в нерівну боротьбу. Раптом він опинився проти всіх магнатів, які різали «гроші» на людських стражданнях. Але і дорогі антибіотики колись починалися з плісняви.

Кисень — один із небагатьох хімічних елементів, які організм споживає у великих кількостях. Він завжди потрібен будь-якому органу, бере участь у найважливіших метаболічних, біоорганічних процесах. Людина — дитина рослинного світу і повинна купатися в кисні.

Метод профессора Неумывакина: исцеляющая и омолаживающая перекись водорода

20 лет назад медицинские круги Америки потрясла тихая сенсация, исследования подтвердили успешное применение внутрь перекиси водорода Н2О2. Для лечения заболеваний головного мозга.

Да, да, именно той дешевой и общедоступной перекиси, которой обрабатывают раны в наших бедных больницах и госпиталях. Которой когда-то чистили до ослепительной белизны зубы, блондинки-модницы обесцвечивали волосы, стоимость пузырька (50 мл) которой в аптеке и сейчас равна цене трамвайного билета.

Но постепенно страсти утихли, и в дальнейшем бурное развитие антибиотиков практически напрочь подорвало интерес медицинского бизнеса к «трехкопеечному» препарату Н2О2, не звенящему монетой.

Идея «оксигенации»

В 90-х годах было установлено, что раковые опухоли быстро развиваются только в анаэробной (бескислородной) среде, когда ткани организма испытывают кислородное голодание (гипоксию). Известный немецкий биохимик Отто Варбург получил Нобелевскую премию за результаты исследований связи кислорода и рака. Он заключил, что опухоли чаще появляются в тех местах организма, которые плохо снабжаются кислородом, и что в действительности нормальные клетки трансформируются в злокачественные из-за недостатка кислорода. Возникла дорогостоящая идея «оксигенации», насыщения кислородом тканей организма. И вдруг!

Американский доктор Фарр в 1998 году делает следующее открытие: лучшее насыщение кислородом тканей происходит путем введения в кровь… перекиси водорода! При введении внутривенно Н2О2 вызывает усиление скорости обменных процессов в 2 – 3 раза!

Перекись водорода — это прозрачная жидкость без вкуса и запаха. Перекись водорода называют также пергидролью, гидроперитом, гипероном, лаперолом… Н2О2 – кислородосодержащее лекарственное средство, открыл французский химик Тенар Л.Ж. в 1818 г, он назвал ее «окисленной водой». Перекись водорода сильный антисептик, широко используют во всем мире как наружное, дезинфицирующее и кровоостанавливающее средство.

Открытие лечебных свойств перекиси водорода

Отцом внутреннего применения перекиси водорода Н2О2 в России стал профессор Иван Павлович Неумывакин, которого называют человеком года 2002. Он начал исследования Н2О2 еще в 1966 году, занимаясь в закрытом НИИ медико-биологических проблем медицинским обеспечением космических полетов. Его статья в «Вестнике ЗОЖ» (Здоровый Образ Жизни №5,209 2002 г) была подобна разорвавшейся бомбе. В редакцию газеты обрушился шквал писем и звонков от благодарных читателей ЗОЖ, которые уже вылечились, находясь практически в безнадежном состоянии.

Сейчас написано более 6000 статей о внутреннем применении Н2О2, которая делает революцию в медицине. Какие же заболевания поддаются лечению при помощи перекиси водорода Н2О2? Заболевания сосудов головного мозга, болезнь Альцгеймера, сердечно-сосудистые заболевания, стенокардия, астма, эмфизема, лейкозы, лишай, диабет, склероз, ревматоидный артрит, болезнь Паркинсона, мигрень, рак и даже СПИД…

Наш организм постоянно атакуется вирусами и микробами. Роль киллеров берут на себя антитела лейкоциты и гранулоциты: окружая «непрошенных гостей», они вырабатывают агрессивный окислитель Н2О2 из воды и атмосферного кислорода. Н2О2 взаимодействует с ферментом крови человека – каталазой и превращается затем в атомарный кислород, который разрушает, старит окружающие ткани и уничтожает все патологическое, чужеродное в организме, нормализует окислительно-восстановительные процессы, стимулирует иммунную систему. Атомарный кислород также окисляет жиры, оказавшиеся на стенках артерий, предотвращая атеросклероз.

Восстановление и укрепление транспортного конвейера (кровь и лимфа), защитной и опорной функций организма, то есть очистка зашлакованности организма, способствует излечению практически любого заболевания.

Кислородные парадоксы

Парадокс последнего этажа: В промышленном городе смог скапливается на низменных участках. Казалось бы, чем выше этаж, тем чище воздух! Отнюдь. Из наблюдений пожарных: чем выше этаж, тем ниже стелется дым по квартире. Из журналов Скорой помощи и участковых терапевтов: на 1 вызов больного с первого этажа приходится до 10 вызовов с последнего. Как в гигантской трубе в многоэтажном доме, напичканном сотнями нагревательных приборов, создается мощная тяга, теплый спертый столб отработанного воздуха выходит в форточки последних этажей. Вместе с кухонными и туалетными газами, табачным дымом и дыханием больных всего подъезда. И смогом – вредными взвесями. От испарений и ароматов снизу не спасают ни вентиляция, ни лифтовые колодцы, ни супергерметичные двери. Чуть приоткрыв дверь квартиры на первом этаже, убедимся с помощью тонкой полоски бумаги: воздух выходит из квартиры. А на последнем – входит в квартиру. В любой мороз форточки последних этажей открыты настежь, но свежий кислород с улицы в комнаты не поступит, таков закон вертикальной трубы – закон природы. Итак, первые этажи это кислородное поддувало, последние – выхлопная труба.

Точно такой же эффект наблюдается даже в одной комнате, спёртый воздух и дым скапливаются под потолком. И в хрущевках, и в элитных квартирах. Вспомним полати в старых деревенских избах: спать на полу холодно, под потолком душно. Издревле церкви, царские палаты, королевские замки строили с высокими сводами. Все публичные помещения – вокзалы, театры, клубы, рестораны, школы, поликлиники должны стремиться к идеалу здоровья – ниже этаж и выше потолок. Архитекторы будущего: не подключайте квартиры к общему воздушному столбу, лифты и лестничные пролеты только снаружи небоскреба, каждой квартире своя вентиляция.

А в чем парадокс горцев-долгожителей, живущих на высоте до 3000 метров над уровнем моря? Высоко в горах разрежённый воздух, труднее дышать. Почему же кислородное голодание, приводящее к раку и сокращению жизни, организм чаще всего испытывает не в горах, а в крупных индустриальных центрах, мегаполисах, находящихся внизу? Вар ё ная, консервированная пища! В ней нет кислорода, и для е ё переработки/сжигания организм должен больше обычного доставлять кислорода через лёгкие, кожу, тем самым обедняя кровь и ткани. Горцы же чаще питаются сырыми фруктами, овощами, орехами, пьют сырую родниковую воду, до них реже доходят консервы цивилизации. Да и дрова в горах достать трудно, приходится экономить.

«Нормальная жизнь немыслима без ритмичного сгорания и окисления», – говорил великий магистр медицины Залманов. Организм — это непрерывный процесс горения, сжигания пищи и отработанных клеток, который невозможен без кислорода. Но, оказывается, львиная доля кислорода идет на переваривание пищи, и организму гораздо важнее получать кислород вместе с пищей и водой, чем через легкие. Труднее дышать? Зато у горца – чабана есть мощные легкие и крепкие мышцы, не привыкшие к комфорту.

Вода обогащенная кислородом

Итак, перекись водорода Н2О2 нужна для дополнительной подкачки к атомарному кислороду, которого организму всегда не хватает. И особенно при гиподинамии, многоэтажных застройках, вар ё ной пище и кипяченой воде. Увлекаясь вар ё ной пищей, мы часто забываем простую истину: чтобы приспособить наш организм к грубой сырой пище, природа затратила миллионы лет, и нужны ещё миллионы лет, чтобы перестроить организм на консервы, таблетки и клизмы. Вместо того, чтобы всячески обогащать пищу кислородом, мы изобретаем и совершенствуем нагревательные приборы, удаляющие кислород из пищи. А организм требует: либо сырую пищу дикой природы, либо варёную, но! С кислородными добавками.

Профессор Неумывакин советует принимать внутрь обычную 3-процентную Н2О2, начав 2-3 капли на ложку воды натощак 3 раза в день. Ежедневно добавлять в ложку по 1 капле (для привыкания). На 7 день будет 10 капель на ложку воды. Итак, полный курс 10 дней приема натощак по 10 капель 3 раза в день, 2-3 дня перерыв.

Принимать эти курсы можно всю жизнь. Как газированную минералку или квас, как йодированную соль, как хлорку, которая всегда есть в водопроводной воде. По сути, это предложение перевести Н2О2 из лекарств от болезненных состояний организма в группу ежедневной кислородной пищевой добавки, использовать как кислородные коктейли. Противопоказаний к приему перекиси водорода Н2О2 нет.

Ни в коем случае не принимайте перекись водорода на полный желудок и ничего не ешьте в течении хотя бы получаса. Все неудачи и ухудшения здоровья связаны с нарушением этого простого правила! Дел в том, что, если в желудке находится пища, то она может вступать в реакцию с раствором перекиси и очень быстро окислятся с высвобождением токсинов.

Перекись водорода Н2О2 можно принимать «на глазок», без аппаратуры, инструментов и технологий, направлений и рецептов. Без длинных очередей и специальных кабинетов, без строгих режимов и неудобных процедур. Безобидный пузырек да ложка воды – дешевле и проще не бывает!

В неравную схватку вступил «дешёвый пузырек» с могучей медицинской машиной. Поперёк горла встал он вдруг всем воротилам, стригущим «бабло» на людских страданиях. Но ведь и дорогие антибиотики начинались когда – то с плесени.

Кислород это один из немногих химических элементов, потребляемый организмом в огромных количествах. Нужный всегда и любому органу, участвует в важнейших обменных, биоорганических процессах. Человек – дитя растительного мира и должен купаться в кислороде.